Дослідницький проєкт «Масовий голод в нашому краї»
До 90-их роковин голодомору. Дослідницький проєкт «Масовий голод в нашому краї» Спогади очевидців: Паращук Надії Григорівни(1937 року народження) та Плаксивої Ксенії Григорівни (1942 року народження).
«Наша сім‘я, Плаксивого Григорія Олексійовича та Ольги Миколаївни разом з дітьми, до війни жила добре. Ми мали землю, худобу. Тато працював у жидів, добре заробляв. Жиди радили йому робити запаси, бо буде війна.
Тато й робив: купив бочку ґасу, яку розлили в бутилки й позакопували в різних місцях, накупили сірників, приховали достатньо грошей. Війну пережили непогано, в основному - під румунами. Коли совєтські війська вигнали румунів в 1944 році, тата забрали на фронт, звідки він не повернувся. Мама Ольга (Воля) залишилась з чотирьма дітьми.
В 1946 році почалась так звана радянізація. Почали все відбирати, а людей виселяти до Сибіру.
Нашого діда, Паращука Николая з родиною, вигнали з хати. Там зробили сільсовет. Господарство було там, де зараз знаходиться Малинецька школа, а сама хата - де зараз капличка біля школи. Дід помер на чужині, як потім розповіли люди. Баба перейшла жити до нас. Ще пригадалось… двір був повністю вкладений камінням, потім представники нової влади це каміння забрали для власних потреб.
В маминого брата, Сергія Паращука, також все відібрали та викинули родину з хати.
Ще один брат, Федір Паращук, втік від переслідувань кудись в Молдавію. Жінку Дарину з дітьми кілька разів викидали з хати, а вони повертались. Ще в одного маминого брата відібрали хату, що й зараз знаходиться біля церкви в Малинцях (де батюшка живе).
В результаті такої політики розпочався голод. Наша сім‘я, семеро душ, зразу не голодувала. Пам‘ятаю, що їли картоплю, мамалиґу, кисляк.
У нас були дві корови. Одну корову відібрали. Ми з братом взнали, де та корова, пішли вночі та викрали її. Але ж додому не приведеш! Ми повели худобину в село Млинки, там одні люди взяли на утримання, бо голодували. Мама була в шоці, дуже переживала за нас. Пізніше ми знову з братом пішли в Млинки за коровою. Але, щоб в Малинцях не впізнали худобину, ми її пофарбували розчином з плодів бзини (бузини).
Так ми прогодуватися деякий час. А далі…
Продовження буде…
