Методична робота

Науково-методична проблема на 2021-2026 н.р

 «ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ТА ВИХОВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ  ЧЕРЕЗ СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ СУЧАСНОЇ   ШКОЛИ»

АКТУАЛЬНІСТЬ:

Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни.

Реформування системи освіти України та модернізація освітньої політики країн Євросоюзу пов’язані нині з принципово новим цілепокладанням в педагогічному процесі. Метою функціонування закладу освіти та навчальної діяльності учнів має стати не сукупність знань з певних дисциплін, а компетентність особистості як загальна здатність, інтегрований результат навчання, як складний комплекс, що характеризує здатність індивідуума успішно функціонувати та адаптуватися до вимог життя, знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а майбутньому і професійних ситуаціях. Освіта має орієнтуватись на діяльнісні, розвиваючі технології, які формують у учнів уміння вчитися, оперувати і управляти інформацією, швидко приймати рішення, пристосовуватись до потреб ринку праці (формувати основні життєві компетенції). Світовий процес переходу до інформаційного суспільства, а також економічні, політичні і соціальні зміни, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність прискорення реформування системи освіти.

Людство має нагальну потребу обробки інформації. Необхідність пошуку нових організаційних форм і методик навчання зумовлена тим, що виникла потреба в розробці методики, яка відповідає адаптації школи до комп’ютерної епохи. Заклад освіти має стати найважливішим фактором формування нових сучасних життєвих установок особистості. Це завдання під силу лише тим учителям, які здатні не тільки "завантажувати" пам’ять учнів, а й формувати їх компетентності. В умовах традиційних форм та методів навчання учні отримуючи інформацію пасивно, не вміють самостійно її здобувати, а також застосовувати те, що знають.

 Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.

Освіта має орієнтуватися на перспективи розвитку суспільства. А це означає, що в сучасній освіті необхідно застосовувати найновітніші інформаційні технології. Створення добротного інформаційного середовища є ключовим завданням на шляху переходу до інформаційного суспільства. Масове впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в освітню сферу висуває проблему комп’ютеризації закладів освіти в розряд пріоритетних. Розвиток і впровадження ІКТ спрямовані на їх комплексне інформаційно-ресурсне й методичне забезпечення.

Кожний шкільний предмет здатний суттєво вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість, на методи вирішення не тільки шкільних завдань, а й навколишнього середовища. Сучасний випускник закладу освіти повинен мати компетенцію використання інформаційних технологій, тобто технологій, що проектуються сучасною індустрією як в освіті, так і в повсякденному житті. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

             Нині комп’ютеризація освітнього процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти. Проте масштабна комп’ютеризація навчального процесу у ЗЗСО – складна проблема, яка потребує тривалої цілеспрямованої роботи й постійної уваги.

          Протягом останніх років педагогічний  колектив закладу освіти працював над питанням підвищення педагогічної майстерності вчителя, як засобу формування життєвих компетенцій сучасного учня. В роботі нами була помічена не завжди повна здатність вчителя до використання у своїй професійній діяльності сервісів мережі Інтернет, що б давало можливість підвищувати інтерес учнів до навчально-пізнавальної діяльності та готувати випускника закладу реалізувати себе в подальшому житті. Також ми помітили, що маючи певні знання, вміння й навички учні часто не вміють їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням.

      Враховуючи це та особливості нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, які спрямовані на досягнення результатів навчання – сформованих ключових і предметних компетентностей учнів, педагогічний колектив обрав нову науково-методичну проблему школи: «Формування навально-пізнавальних та виховних компетентностей учня через створення єдиного освітнього простору школи в контексті вимог сучасної школи».

 МЕТА:

Створити єдиний освітній простір закладу освіти, який дозволить сформувати навчально-пізнавальні та виховні компетенції учнів освітнього закладу

ЗАВДАННЯ:

1. Модернізувати зміст, форми і методи управлінської діяльності, які дозволять сформувати керівника закладу нового типу — відкритого, демократичного, компетентного, гуманістичного, творчо спрямованого.
2. Створити інноваційне середовище, побудоване на принципах гуманістичної педагогіки, педагогіки партнерства, яке сприяє розвиткові творчого потенціалу педагога, стимулює інноваційну діяльність у школі.
3. Дослідити особливості розвитку навчально-пізнавальних та виховних компетентностей учнів.
4. Розглянути проблеми формування навчально-пізнавальних та виховних компетенцій учнів в методичній літературі та в розробках педагогів практиків.
5. Створити розвивальне середовище, у якому буде реалізовуватись сучасна модель конкурентноспроможнього випускника.
6. Створення єдиного безпечного освітного простору закладу освіти.
7. Розробка навчальних занять із застосуванням безпечного освітнього простору закладу.
8. Організувати психолого-педагогічної підтримку становлення та розвитку кожного учня.
9. Сформувати інформаційно-технологічної культуру всіх учасників навчально-виховного процессу.
10. Забезпечити соціальне замовлення на людину нового демократичного суспільства, якій притаманна активна життєва позиція.
11. Надати освітні послуги для задоволення потреб ринку праці.